НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Анотація

У статті на основі аналізу наукових поглядів вчених та норм чинного законодавства України визначено можливі шляхи удосконалення взаємодії суб’єктів забезпечення кібербезпеки України. Зазначається, що під взаємодією суб’єктів забезпечення кібербезпеки варто розуміти їх спільну взаємоузгоджену діяльність, яка спрямована на досягнення єдиної мети - забезпечення належного стану кібербезпеки в Україні. До характерних ознак такої взаємодії віднесено: 1) єдину мету спільної діяльності; 2) наявність декількох або більше суб’єктів; 3) обов’язковим є законодавче підґрунтя діяльності; 4) чітко визначений адміністративно-правовий статус кожного суб’єкта;-5) узгодженість заходів щодо цілі, місця, часу, методів. Пропонується до конкретних форм взаємодії суб’єктів забезпечення кібербезпеки в Україні віднести: 1) проведення спільних міжвідомчих нарад; 2) обмін оперативної інформацією щодо стану забезпечення кібербезпеки, а також щодо заходів, які були вже реалізовані кожним суб’єктом взаємодії; 3) розробка спільних програм щодо протидії кіберправопорушенням та окреслення основних напрямків спільної діяльності; 4) спільна участь у проведенні окремих слідчих та розшукових дій; 5) утворення спільних консультативно-дорадчих та експертних органів, рад, комісій. Доведено, що методи взаємодії - це сукупність способів та прийомів, які спрямовуються на налагодження ефективної взаємодії між суб’єктами, що уповноважені забезпечувати кібербезпеку в Україні. До таких методів взаємодії віднесено: 1) кадровий метод, який передбачає активне навчання представників одних органів специфіки роботи інших, що, у свою чергу, сприяє налагодженню ефективної взаємодії між відомствами; 2) метод взаємного інформаційного забезпечення, який полягає у наданні суб’єктами співпраці один одному всієї необхідної інформації для більш відкритої та ефективної взаємодії; 3) метод контролю, тобто сторони (суб’єкти) взаємодії мають змогу здійснювати взаємний контроль одне одного під час спільної діяльності; 4) методи планування та прогнозування; 5) економічний метод, який передбачає створення відповідної матеріальної бази для проведення спільних заходів та інші.